Instagram Story Save
Free Save Instagram Story, Reels, Photo, Video, Highlights, IGTV online
licvorea
Ляна Мицько / Lyana Mytsko
🚨 керуюча @lvivart.center і @lvivmobility.center
🏴 @liniyavtechi
«Ми — піонери українського стилю. Помилка за фальш не ставиться. Ми зробили все, що могли. Хто може, хай зробить краще за нас».
Будинок Полтавського земства, а нині Полтавський краєзнавчий музей, зведений 1903—1908. Василь Кричевський, Сергій Васильківський, Опанас Сластіон.
Джерело та натхнення українського модерну в архітектурі і дизайні.
Закритий для відвідування з 2021, зараз і законсервований як музей – через близькість до фронту. Бажаю Наддніпрянським колегам вимріяти перетворення простору на сенсовне місце, яким будемо захоплюватися ми всі ❤️
«Ми — піонери українського стилю. Помилка за фальш не ставиться. Ми зробили все, що могли. Хто може, хай зробить краще за нас».
Будинок Полтавського земства, а нині Полтавський краєзнавчий музей, зведений 1903—1908. Василь Кричевський, Сергій Васильківський, Опанас Сластіон.
Джерело та натхнення українського модерну в архітектурі і дизайні.
Закритий для відвідування з 2021, зараз і законсервований як музей – через близькість до фронту. Бажаю Наддніпрянським колегам вимріяти перетворення простору на сенсовне місце, яким будемо захоплюватися ми всі ❤️
«Ми — піонери українського стилю. Помилка за фальш не ставиться. Ми зробили все, що могли. Хто може, хай зробить краще за нас».
Будинок Полтавського земства, а нині Полтавський краєзнавчий музей, зведений 1903—1908. Василь Кричевський, Сергій Васильківський, Опанас Сластіон.
Джерело та натхнення українського модерну в архітектурі і дизайні.
Закритий для відвідування з 2021, зараз і законсервований як музей – через близькість до фронту. Бажаю Наддніпрянським колегам вимріяти перетворення простору на сенсовне місце, яким будемо захоплюватися ми всі ❤️
«Ми — піонери українського стилю. Помилка за фальш не ставиться. Ми зробили все, що могли. Хто може, хай зробить краще за нас».
Будинок Полтавського земства, а нині Полтавський краєзнавчий музей, зведений 1903—1908. Василь Кричевський, Сергій Васильківський, Опанас Сластіон.
Джерело та натхнення українського модерну в архітектурі і дизайні.
Закритий для відвідування з 2021, зараз і законсервований як музей – через близькість до фронту. Бажаю Наддніпрянським колегам вимріяти перетворення простору на сенсовне місце, яким будемо захоплюватися ми всі ❤️
«Ми — піонери українського стилю. Помилка за фальш не ставиться. Ми зробили все, що могли. Хто може, хай зробить краще за нас».
Будинок Полтавського земства, а нині Полтавський краєзнавчий музей, зведений 1903—1908. Василь Кричевський, Сергій Васильківський, Опанас Сластіон.
Джерело та натхнення українського модерну в архітектурі і дизайні.
Закритий для відвідування з 2021, зараз і законсервований як музей – через близькість до фронту. Бажаю Наддніпрянським колегам вимріяти перетворення простору на сенсовне місце, яким будемо захоплюватися ми всі ❤️
«Ми — піонери українського стилю. Помилка за фальш не ставиться. Ми зробили все, що могли. Хто може, хай зробить краще за нас».
Будинок Полтавського земства, а нині Полтавський краєзнавчий музей, зведений 1903—1908. Василь Кричевський, Сергій Васильківський, Опанас Сластіон.
Джерело та натхнення українського модерну в архітектурі і дизайні.
Закритий для відвідування з 2021, зараз і законсервований як музей – через близькість до фронту. Бажаю Наддніпрянським колегам вимріяти перетворення простору на сенсовне місце, яким будемо захоплюватися ми всі ❤️
«Ми — піонери українського стилю. Помилка за фальш не ставиться. Ми зробили все, що могли. Хто може, хай зробить краще за нас».
Будинок Полтавського земства, а нині Полтавський краєзнавчий музей, зведений 1903—1908. Василь Кричевський, Сергій Васильківський, Опанас Сластіон.
Джерело та натхнення українського модерну в архітектурі і дизайні.
Закритий для відвідування з 2021, зараз і законсервований як музей – через близькість до фронту. Бажаю Наддніпрянським колегам вимріяти перетворення простору на сенсовне місце, яким будемо захоплюватися ми всі ❤️
«Ми — піонери українського стилю. Помилка за фальш не ставиться. Ми зробили все, що могли. Хто може, хай зробить краще за нас».
Будинок Полтавського земства, а нині Полтавський краєзнавчий музей, зведений 1903—1908. Василь Кричевський, Сергій Васильківський, Опанас Сластіон.
Джерело та натхнення українського модерну в архітектурі і дизайні.
Закритий для відвідування з 2021, зараз і законсервований як музей – через близькість до фронту. Бажаю Наддніпрянським колегам вимріяти перетворення простору на сенсовне місце, яким будемо захоплюватися ми всі ❤️
«Ми — піонери українського стилю. Помилка за фальш не ставиться. Ми зробили все, що могли. Хто може, хай зробить краще за нас».
Будинок Полтавського земства, а нині Полтавський краєзнавчий музей, зведений 1903—1908. Василь Кричевський, Сергій Васильківський, Опанас Сластіон.
Джерело та натхнення українського модерну в архітектурі і дизайні.
Закритий для відвідування з 2021, зараз і законсервований як музей – через близькість до фронту. Бажаю Наддніпрянським колегам вимріяти перетворення простору на сенсовне місце, яким будемо захоплюватися ми всі ❤️
«Ми — піонери українського стилю. Помилка за фальш не ставиться. Ми зробили все, що могли. Хто може, хай зробить краще за нас».
Будинок Полтавського земства, а нині Полтавський краєзнавчий музей, зведений 1903—1908. Василь Кричевський, Сергій Васильківський, Опанас Сластіон.
Джерело та натхнення українського модерну в архітектурі і дизайні.
Закритий для відвідування з 2021, зараз і законсервований як музей – через близькість до фронту. Бажаю Наддніпрянським колегам вимріяти перетворення простору на сенсовне місце, яким будемо захоплюватися ми всі ❤️
«Ми — піонери українського стилю. Помилка за фальш не ставиться. Ми зробили все, що могли. Хто може, хай зробить краще за нас».
Будинок Полтавського земства, а нині Полтавський краєзнавчий музей, зведений 1903—1908. Василь Кричевський, Сергій Васильківський, Опанас Сластіон.
Джерело та натхнення українського модерну в архітектурі і дизайні.
Закритий для відвідування з 2021, зараз і законсервований як музей – через близькість до фронту. Бажаю Наддніпрянським колегам вимріяти перетворення простору на сенсовне місце, яким будемо захоплюватися ми всі ❤️
«Ми — піонери українського стилю. Помилка за фальш не ставиться. Ми зробили все, що могли. Хто може, хай зробить краще за нас».
Будинок Полтавського земства, а нині Полтавський краєзнавчий музей, зведений 1903—1908. Василь Кричевський, Сергій Васильківський, Опанас Сластіон.
Джерело та натхнення українського модерну в архітектурі і дизайні.
Закритий для відвідування з 2021, зараз і законсервований як музей – через близькість до фронту. Бажаю Наддніпрянським колегам вимріяти перетворення простору на сенсовне місце, яким будемо захоплюватися ми всі ❤️
«Ми — піонери українського стилю. Помилка за фальш не ставиться. Ми зробили все, що могли. Хто може, хай зробить краще за нас».
Будинок Полтавського земства, а нині Полтавський краєзнавчий музей, зведений 1903—1908. Василь Кричевський, Сергій Васильківський, Опанас Сластіон.
Джерело та натхнення українського модерну в архітектурі і дизайні.
Закритий для відвідування з 2021, зараз і законсервований як музей – через близькість до фронту. Бажаю Наддніпрянським колегам вимріяти перетворення простору на сенсовне місце, яким будемо захоплюватися ми всі ❤️
«Ми — піонери українського стилю. Помилка за фальш не ставиться. Ми зробили все, що могли. Хто може, хай зробить краще за нас».
Будинок Полтавського земства, а нині Полтавський краєзнавчий музей, зведений 1903—1908. Василь Кричевський, Сергій Васильківський, Опанас Сластіон.
Джерело та натхнення українського модерну в архітектурі і дизайні.
Закритий для відвідування з 2021, зараз і законсервований як музей – через близькість до фронту. Бажаю Наддніпрянським колегам вимріяти перетворення простору на сенсовне місце, яким будемо захоплюватися ми всі ❤️
«Ми — піонери українського стилю. Помилка за фальш не ставиться. Ми зробили все, що могли. Хто може, хай зробить краще за нас».
Будинок Полтавського земства, а нині Полтавський краєзнавчий музей, зведений 1903—1908. Василь Кричевський, Сергій Васильківський, Опанас Сластіон.
Джерело та натхнення українського модерну в архітектурі і дизайні.
Закритий для відвідування з 2021, зараз і законсервований як музей – через близькість до фронту. Бажаю Наддніпрянським колегам вимріяти перетворення простору на сенсовне місце, яким будемо захоплюватися ми всі ❤️
Серія «Проводи літа після повернення із Наддніпрянщини»
Перше фото – @taras.stepoviy 💕
Серія «Проводи літа після повернення із Наддніпрянщини»
Перше фото – @taras.stepoviy 💕
Серія «Проводи літа після повернення із Наддніпрянщини»
Перше фото – @taras.stepoviy 💕
Серія «Проводи літа після повернення із Наддніпрянщини»
Перше фото – @taras.stepoviy 💕
Серія «Проводи літа після повернення із Наддніпрянщини»
Перше фото – @taras.stepoviy 💕
Серія «Проводи літа після повернення із Наддніпрянщини»
Перше фото – @taras.stepoviy 💕
Серія «Проводи літа після повернення із Наддніпрянщини»
Перше фото – @taras.stepoviy 💕
Серія «Проводи літа після повернення із Наддніпрянщини»
Перше фото – @taras.stepoviy 💕
Серія «Проводи літа після повернення із Наддніпрянщини»
Перше фото – @taras.stepoviy 💕
Серія «Проводи літа після повернення із Наддніпрянщини»
Перше фото – @taras.stepoviy 💕
Серія «Проводи літа після повернення із Наддніпрянщини»
Перше фото – @taras.stepoviy 💕
Серія «Проводи літа після повернення із Наддніпрянщини»
Перше фото – @taras.stepoviy 💕
Серія «Проводи літа після повернення із Наддніпрянщини»
Перше фото – @taras.stepoviy 💕
Серія «Проводи літа після повернення із Наддніпрянщини»
Перше фото – @taras.stepoviy 💕
Серія «Проводи літа після повернення із Наддніпрянщини»
Перше фото – @taras.stepoviy 💕
Серія «Проводи літа після повернення із Наддніпрянщини»
Перше фото – @taras.stepoviy 💕
Серія «Проводи літа після повернення із Наддніпрянщини»
Перше фото – @taras.stepoviy 💕
Серія «Проводи літа після повернення із Наддніпрянщини»
Перше фото – @taras.stepoviy 💕
Серія «Проводи літа після повернення із Наддніпрянщини»
Перше фото – @taras.stepoviy 💕
Серія «Проводи літа після повернення із Наддніпрянщини»
Перше фото – @taras.stepoviy 💕
До Дня міста у Львівському муніципальному мистецькому центрі відкрилась виставка «Музей реальності» — про місто, життя і досвід, який ми проживаємо під час війни🫂
Виставка звертається до поняття тилу — не як до чогось далекого чи абстрактного, а як до простору, де попри тривоги, втому й постійну напругу люди продовжують жити, працювати, підтримувати одне одного і створювати нову реальність навколо себе
Серед учасників та учасниць виставки — Жанна Кадирова, Сергій Майдуков, Станіслав Туріна, Максим Ходак та інші українські митці😍
Встигніть відвідати і побачити, як мистецтво сьогодні говорить про нашу спільну реальність. Виставка працює до 28 травня🙌🏼
16.05 | 14:00 Запрошуємо на екскурсію від керівниці проєкту “Виставка до дня міста. Музей реальності” Ляни Мицько
Поняття тилу в умовах повномасштабної війни є відносним. Для частини суспільства його існування ставиться під сумнів: війна охоплює всю територію країни, змінюючи відчуття безпеки та побуту. Водночас для тих, хто повертається з лінії фронту, контраст між зонами безпосередньої небезпеки та містами, де життя триває, відчувається особливо гостро. У цьому сенсі тил можна визначити як простір, де існування – попри постійні загрози – залишається можливим у своєму продовженні.
«Виставка до дня міста. Музей реальності» звертається в назві до ідеї класичної експозиції «результатів року», що оприявнюють оновлені пріоритетні практики взаємодії суспільства та міста, які становлять собою такий собі «музей реальності». Експозиція пропонує розглядати тил як сукупність практик, що формують можливість життя й солідарності в умовах війни.
Екскурсія проводиться у межах програми Дні Музеїв у Львові.
📍Львів, Муніципальний мистецький центр (Стефаника, 11).
Вхід вільний, реєстрація на нашому сайті в шапці профілю.
Дякуємо, що розділили з нами відкриття виставки про місто 🩶
Про тил як простір життя, що триває навіть у війні і про місто як місце солідарності та щоденних практик, в яких ми зустрічаємося.
Трохи атмосфери в фото і ми, як невідʼємна частина цього🫂
Фото: @voznyyy
Дякуємо, що розділили з нами відкриття виставки про місто 🩶
Про тил як простір життя, що триває навіть у війні і про місто як місце солідарності та щоденних практик, в яких ми зустрічаємося.
Трохи атмосфери в фото і ми, як невідʼємна частина цього🫂
Фото: @voznyyy
Дякуємо, що розділили з нами відкриття виставки про місто 🩶
Про тил як простір життя, що триває навіть у війні і про місто як місце солідарності та щоденних практик, в яких ми зустрічаємося.
Трохи атмосфери в фото і ми, як невідʼємна частина цього🫂
Фото: @voznyyy
Дякуємо, що розділили з нами відкриття виставки про місто 🩶
Про тил як простір життя, що триває навіть у війні і про місто як місце солідарності та щоденних практик, в яких ми зустрічаємося.
Трохи атмосфери в фото і ми, як невідʼємна частина цього🫂
Фото: @voznyyy
Дякуємо, що розділили з нами відкриття виставки про місто 🩶
Про тил як простір життя, що триває навіть у війні і про місто як місце солідарності та щоденних практик, в яких ми зустрічаємося.
Трохи атмосфери в фото і ми, як невідʼємна частина цього🫂
Фото: @voznyyy
Дякуємо, що розділили з нами відкриття виставки про місто 🩶
Про тил як простір життя, що триває навіть у війні і про місто як місце солідарності та щоденних практик, в яких ми зустрічаємося.
Трохи атмосфери в фото і ми, як невідʼємна частина цього🫂
Фото: @voznyyy
Дякуємо, що розділили з нами відкриття виставки про місто 🩶
Про тил як простір життя, що триває навіть у війні і про місто як місце солідарності та щоденних практик, в яких ми зустрічаємося.
Трохи атмосфери в фото і ми, як невідʼємна частина цього🫂
Фото: @voznyyy
Дякуємо, що розділили з нами відкриття виставки про місто 🩶
Про тил як простір життя, що триває навіть у війні і про місто як місце солідарності та щоденних практик, в яких ми зустрічаємося.
Трохи атмосфери в фото і ми, як невідʼємна частина цього🫂
Фото: @voznyyy
Дякуємо, що розділили з нами відкриття виставки про місто 🩶
Про тил як простір життя, що триває навіть у війні і про місто як місце солідарності та щоденних практик, в яких ми зустрічаємося.
Трохи атмосфери в фото і ми, як невідʼємна частина цього🫂
Фото: @voznyyy
Дякуємо, що розділили з нами відкриття виставки про місто 🩶
Про тил як простір життя, що триває навіть у війні і про місто як місце солідарності та щоденних практик, в яких ми зустрічаємося.
Трохи атмосфери в фото і ми, як невідʼємна частина цього🫂
Фото: @voznyyy
Дякуємо, що розділили з нами відкриття виставки про місто 🩶
Про тил як простір життя, що триває навіть у війні і про місто як місце солідарності та щоденних практик, в яких ми зустрічаємося.
Трохи атмосфери в фото і ми, як невідʼємна частина цього🫂
Фото: @voznyyy
А ви помічали, що українці масово захопилися полюванням на вінтаж? Чому секонди та барахолки стали настільки популярними? І чому нас досі тягне у старі обшарпані кафе замість оновлених «Цукерень»?
Про це у каруселі 👆🏻
А ви помічали, що українці масово захопилися полюванням на вінтаж? Чому секонди та барахолки стали настільки популярними? І чому нас досі тягне у старі обшарпані кафе замість оновлених «Цукерень»?
Про це у каруселі 👆🏻
А ви помічали, що українці масово захопилися полюванням на вінтаж? Чому секонди та барахолки стали настільки популярними? І чому нас досі тягне у старі обшарпані кафе замість оновлених «Цукерень»?
Про це у каруселі 👆🏻
А ви помічали, що українці масово захопилися полюванням на вінтаж? Чому секонди та барахолки стали настільки популярними? І чому нас досі тягне у старі обшарпані кафе замість оновлених «Цукерень»?
Про це у каруселі 👆🏻
А ви помічали, що українці масово захопилися полюванням на вінтаж? Чому секонди та барахолки стали настільки популярними? І чому нас досі тягне у старі обшарпані кафе замість оновлених «Цукерень»?
Про це у каруселі 👆🏻
А ви помічали, що українці масово захопилися полюванням на вінтаж? Чому секонди та барахолки стали настільки популярними? І чому нас досі тягне у старі обшарпані кафе замість оновлених «Цукерень»?
Про це у каруселі 👆🏻
А ви помічали, що українці масово захопилися полюванням на вінтаж? Чому секонди та барахолки стали настільки популярними? І чому нас досі тягне у старі обшарпані кафе замість оновлених «Цукерень»?
Про це у каруселі 👆🏻
А ви помічали, що українці масово захопилися полюванням на вінтаж? Чому секонди та барахолки стали настільки популярними? І чому нас досі тягне у старі обшарпані кафе замість оновлених «Цукерень»?
Про це у каруселі 👆🏻
А ви помічали, що українці масово захопилися полюванням на вінтаж? Чому секонди та барахолки стали настільки популярними? І чому нас досі тягне у старі обшарпані кафе замість оновлених «Цукерень»?
Про це у каруселі 👆🏻
А ви помічали, що українці масово захопилися полюванням на вінтаж? Чому секонди та барахолки стали настільки популярними? І чому нас досі тягне у старі обшарпані кафе замість оновлених «Цукерень»?
Про це у каруселі 👆🏻
2 травня відкрили проєкт «Виставка до дня міста. Музей реальності». В обігруванні ідеї типової виставки, приуроченої любові до міста, з пейзажами туристичних місць і притаманним події патосом спостерігаємо зміни в стосунках з міським середовищем і способах емпатії та солідарності одне до одного.
Тил — антонім до фронту, чи його взаємодоповнення? Запрошуємо дивитися.
Дякуємо, хто був на відкритті. Доєднуйтеся до подій публічної програми, які анонсуємо незабаром.
За останні роки вінтаж став не лише модою на красиві деталі з минулого, а й способом думати про культуру, пам’ять і тяглість. Чому нас так тягне до речей з історією? Чию саме історію ми хочемо зберегти через них? І чи може вінтаж чинити опір культурній амнезії?
У новому випуску «Пороблено» говоримо про вінтаж із Ляною Мицько @licvorea — культурологинею, директоркою Львівського муніципального мистецького центру. Розбираємося, що таке вінтаж насправді: філософія, мода чи спосіб проживати минуле в теперішньому:
Вінтаж, фірма́, сміття чи синдром Гобсека – як ми обираємо наше ставлення до речей і навіщо їх зберігаємо?
Чому нас так тягне до речей із «чужого» минулого, але при цьому ми рідко зберігаємо своє?
Як Львів дбайливо працює з минулим?
Ляна переконана: “Наше завдання – берегти, дбати і захищати”. У цьому епізоді говоримо про те, як через матеріальні сліди можна не лише згадувати, а й наново вибудовувати зв’язок із собою, своїм минулим і своїм містом.
А що для вас вінтаж — стиль, ностальгія чи спосіб проживати історію?
02.05 | 16:00 У суботу запрошуємо на відкриття проєкту «Виставка до дня міста. Музей реальності».
Поняття тилу в умовах повномасштабної війни є відносним. Для частини суспільства його існування ставиться під сумнів: війна охоплює всю територію країни, змінюючи відчуття безпеки та побуту. Водночас для тих, хто повертається з лінії фронту, контраст між зонами безпосередньої небезпеки та містами, де життя триває, відчувається особливо гостро. У цьому сенсі тил можна визначити як простір, де існування – попри постійні загрози – залишається можливим у своєму продовженні.
«Виставка до дня міста. Музей реальності» звертається в назві до ідеї класичної експозиції «результатів року», що оприявнюють оновлені пріоритетні практики взаємодії суспільства та міста, які становлять собою такий собі «музей реальності». Експозиція пропонує розглядати тил як сукупність практик, що формують можливість життя й солідарності в умовах війни.
Виставка проходить за підтримки Львівської міської ради @lviv.adm.
Учасники й учасниці:
Ганна Гак (@gannaganya)
Жанна Кадирова (@jannkad)
Павло Ковач
Софія Козлова (@kizl_kozl)
Ольга Кузюра (@olha.kuzyura)
Сергій Майдуков (@sergiymaidukov)
Ярема Малащук і Роман Хімей (@yaremaandkhimei)
Віталій Матухно (@matukhno.vitalii)
Ситуаційні клумби (@situa_klumb)
Станіслав Туріна (@stanislavturina.am.fm)
Максим Ходак (@maksym.khodak)
Кураторська група – Віта Котик (@symvolporozhnosti), Олександр Кучинський (@olexkuchynskyi)
Керівниця проєкту – Ляна Мицько (@licvorea)
Технічна підтримка – Іван Нестеренко (@tatkoj)
Дизайн – Ігор Тимощук (@itmshchk)
2.05–28.05.2026
Відкриття: 2 травня о 16:00 у Львівському муніципальному мистецькому центрі
Запрошуємо!
*Афіша проєкту створена з використанням композиційного та шрифтового наслідування логотипу видання «Високий Замок».
Story Save - Best free tool for saving Stories, Reels, Photos, Videos, Highlights, IGTV to your phone.
Story-save.com is an intuitive online tool that enables users to download and save a variety of content, including stories, photos, videos, and IGTV materials, directly from Instagram. With Story-Save, you can not only easily download diverse content from Instagram but also view it at your convenience, even without internet access. This tool is perfect for those moments when you come across something interesting on Instagram and want to save it for later viewing. Use Story-Save to ensure you don't miss the chance to take your favorite Instagram moments with you!
Our advantages:
No Need to Register
Avoid app downloads and sign-ups, store stories on the web.
Exclusive High-Quality
Stories Say goodbye to poor-quality content, preserve only high-resolution Stories.
Accessible on All
Devices Download Instagram Stories using any browser, iPhone, Android.
Completely Free to Use
Absolutely no fees. Download any Story at no cost.
Frequently Asked Questions
- 1. Go to the Instagram Story Downloader tool.
- 2. Next, type the username of the Instagram profile into the provided field and click on the Download button.
- 3. You'll then see all the Stories that are available for the current 24-hour period. Select the ones you want and hit Download.