Instagram Story Save
Free Save Instagram Story, Reels, Photo, Video, Highlights, IGTV online
leralluna
Valerie🌙
dance 💅🏼
N.Kakhovka 🇺🇦🍉 /📍🇩🇪
32 y.o., 💍
Love dancing with youuu 🥹🫰🏼✨ @danielnfd
dc: @livia.franke 💕
@movebypalinapaleeva
.
.
#dancers #dance #foryou #fyp #foryoupage
it’s Britney btch 💅🏼
dc: @julian.jacksonn
@movebypalinapaleeva
w my queen @jasmin.prsm
.
.
.
#dancer #dance #foryou #foryoupage #fyp
Я досі чую твій голос і сміх у своїй голові.
Памʼятаю твій погляд..
Дякую, що ти була і залишаєшся моєю бабусею.
Дякую за моє дитинство.
Ти була домом, теплом і спокоєм.
Ти вміла співчувати, любила музику, танці й мистецтво. Ти дозволяла мені їсти в залі перед телевізором. Ти робила найсмачніший Наполеон.
Ти завжди була леді — з гідністю, з особливим світлом. Твоя емпатія стала частиною мене.
Мій дідусь був, мабуть, найдобріша людина, яку я знала.
Він любив людей, дітей, життя.
Він любив читати книги так сильно, що міг зачитатися до ночі й піти на роботу в тапках — просто тому, що не виспався і забув перевзутися.
Він був не моїм дідусем по крові, але став ріднішим, ніж будь-хто інший ❤️
Мій дідусь пішов з життя, коли мені було 9. Також в січні.
Між вами 25 років.
Тепер ви знову разом.
У цій каруселі не просто фото.
Тут моя сімʼя, мій дім, мій світ, якого вже майже не існує:
я — за тисячі кілометрів від батьків,
мій дядя на війні,
мій дім в окупації рф,
а бабусі більше немає.
Дякую тобі за все.
Я люблю вас. Назавжди 🤍🕊️
———
Ich höre immer noch deine Stimme und dein Lachen in meinem Kopf.
Ich erinnere mich an deinen Blick.
Danke, dass du meine Großmutter warst und immer noch bist.
Danke für meine Kindheit.
Du warst Zuhause, Wärme und Ruhe.
Du konntest Mitgefühl zeigen, liebtest Musik, Tanz und Kunst. Du hast es mir erlaubt, im Wohnzimmer vor dem Fernseher zu essen. Du hast den leckersten Napoleon gemacht.
Du warst immer eine Dame — mit Würde, mit einem besonderen Licht. Dein Mitgefühl ist ein Teil von mir geworden.
Mein Großvater war wahrscheinlich der freundlichste Mensch, den ich je kannte.
Er liebte Menschen, Kinder, das Leben.
Er liebte Bücher so sehr, dass er manchmal die ganze Nacht darin vertieft war und am nächsten Morgen in Hausschuhen zur Arbeit ging — einfach, weil er nicht genug geschlafen hatte und vergessen hatte, sich umzuziehen.
Er war nicht mein Großvater im Blut, aber er wurde mir näher als jeder andere ❤️
Mein Großvater starb, als ich neun Jahre alt war. Auch im Januar.
Zwischen euch lagen 25 Jahre.
Jetzt seid ihr wieder zusammen.
Я досі чую твій голос і сміх у своїй голові.
Памʼятаю твій погляд..
Дякую, що ти була і залишаєшся моєю бабусею.
Дякую за моє дитинство.
Ти була домом, теплом і спокоєм.
Ти вміла співчувати, любила музику, танці й мистецтво. Ти дозволяла мені їсти в залі перед телевізором. Ти робила найсмачніший Наполеон.
Ти завжди була леді — з гідністю, з особливим світлом. Твоя емпатія стала частиною мене.
Мій дідусь був, мабуть, найдобріша людина, яку я знала.
Він любив людей, дітей, життя.
Він любив читати книги так сильно, що міг зачитатися до ночі й піти на роботу в тапках — просто тому, що не виспався і забув перевзутися.
Він був не моїм дідусем по крові, але став ріднішим, ніж будь-хто інший ❤️
Мій дідусь пішов з життя, коли мені було 9. Також в січні.
Між вами 25 років.
Тепер ви знову разом.
У цій каруселі не просто фото.
Тут моя сімʼя, мій дім, мій світ, якого вже майже не існує:
я — за тисячі кілометрів від батьків,
мій дядя на війні,
мій дім в окупації рф,
а бабусі більше немає.
Дякую тобі за все.
Я люблю вас. Назавжди 🤍🕊️
———
Ich höre immer noch deine Stimme und dein Lachen in meinem Kopf.
Ich erinnere mich an deinen Blick.
Danke, dass du meine Großmutter warst und immer noch bist.
Danke für meine Kindheit.
Du warst Zuhause, Wärme und Ruhe.
Du konntest Mitgefühl zeigen, liebtest Musik, Tanz und Kunst. Du hast es mir erlaubt, im Wohnzimmer vor dem Fernseher zu essen. Du hast den leckersten Napoleon gemacht.
Du warst immer eine Dame — mit Würde, mit einem besonderen Licht. Dein Mitgefühl ist ein Teil von mir geworden.
Mein Großvater war wahrscheinlich der freundlichste Mensch, den ich je kannte.
Er liebte Menschen, Kinder, das Leben.
Er liebte Bücher so sehr, dass er manchmal die ganze Nacht darin vertieft war und am nächsten Morgen in Hausschuhen zur Arbeit ging — einfach, weil er nicht genug geschlafen hatte und vergessen hatte, sich umzuziehen.
Er war nicht mein Großvater im Blut, aber er wurde mir näher als jeder andere ❤️
Mein Großvater starb, als ich neun Jahre alt war. Auch im Januar.
Zwischen euch lagen 25 Jahre.
Jetzt seid ihr wieder zusammen.
Я досі чую твій голос і сміх у своїй голові.
Памʼятаю твій погляд..
Дякую, що ти була і залишаєшся моєю бабусею.
Дякую за моє дитинство.
Ти була домом, теплом і спокоєм.
Ти вміла співчувати, любила музику, танці й мистецтво. Ти дозволяла мені їсти в залі перед телевізором. Ти робила найсмачніший Наполеон.
Ти завжди була леді — з гідністю, з особливим світлом. Твоя емпатія стала частиною мене.
Мій дідусь був, мабуть, найдобріша людина, яку я знала.
Він любив людей, дітей, життя.
Він любив читати книги так сильно, що міг зачитатися до ночі й піти на роботу в тапках — просто тому, що не виспався і забув перевзутися.
Він був не моїм дідусем по крові, але став ріднішим, ніж будь-хто інший ❤️
Мій дідусь пішов з життя, коли мені було 9. Також в січні.
Між вами 25 років.
Тепер ви знову разом.
У цій каруселі не просто фото.
Тут моя сімʼя, мій дім, мій світ, якого вже майже не існує:
я — за тисячі кілометрів від батьків,
мій дядя на війні,
мій дім в окупації рф,
а бабусі більше немає.
Дякую тобі за все.
Я люблю вас. Назавжди 🤍🕊️
———
Ich höre immer noch deine Stimme und dein Lachen in meinem Kopf.
Ich erinnere mich an deinen Blick.
Danke, dass du meine Großmutter warst und immer noch bist.
Danke für meine Kindheit.
Du warst Zuhause, Wärme und Ruhe.
Du konntest Mitgefühl zeigen, liebtest Musik, Tanz und Kunst. Du hast es mir erlaubt, im Wohnzimmer vor dem Fernseher zu essen. Du hast den leckersten Napoleon gemacht.
Du warst immer eine Dame — mit Würde, mit einem besonderen Licht. Dein Mitgefühl ist ein Teil von mir geworden.
Mein Großvater war wahrscheinlich der freundlichste Mensch, den ich je kannte.
Er liebte Menschen, Kinder, das Leben.
Er liebte Bücher so sehr, dass er manchmal die ganze Nacht darin vertieft war und am nächsten Morgen in Hausschuhen zur Arbeit ging — einfach, weil er nicht genug geschlafen hatte und vergessen hatte, sich umzuziehen.
Er war nicht mein Großvater im Blut, aber er wurde mir näher als jeder andere ❤️
Mein Großvater starb, als ich neun Jahre alt war. Auch im Januar.
Zwischen euch lagen 25 Jahre.
Jetzt seid ihr wieder zusammen.
Я досі чую твій голос і сміх у своїй голові.
Памʼятаю твій погляд..
Дякую, що ти була і залишаєшся моєю бабусею.
Дякую за моє дитинство.
Ти була домом, теплом і спокоєм.
Ти вміла співчувати, любила музику, танці й мистецтво. Ти дозволяла мені їсти в залі перед телевізором. Ти робила найсмачніший Наполеон.
Ти завжди була леді — з гідністю, з особливим світлом. Твоя емпатія стала частиною мене.
Мій дідусь був, мабуть, найдобріша людина, яку я знала.
Він любив людей, дітей, життя.
Він любив читати книги так сильно, що міг зачитатися до ночі й піти на роботу в тапках — просто тому, що не виспався і забув перевзутися.
Він був не моїм дідусем по крові, але став ріднішим, ніж будь-хто інший ❤️
Мій дідусь пішов з життя, коли мені було 9. Також в січні.
Між вами 25 років.
Тепер ви знову разом.
У цій каруселі не просто фото.
Тут моя сімʼя, мій дім, мій світ, якого вже майже не існує:
я — за тисячі кілометрів від батьків,
мій дядя на війні,
мій дім в окупації рф,
а бабусі більше немає.
Дякую тобі за все.
Я люблю вас. Назавжди 🤍🕊️
———
Ich höre immer noch deine Stimme und dein Lachen in meinem Kopf.
Ich erinnere mich an deinen Blick.
Danke, dass du meine Großmutter warst und immer noch bist.
Danke für meine Kindheit.
Du warst Zuhause, Wärme und Ruhe.
Du konntest Mitgefühl zeigen, liebtest Musik, Tanz und Kunst. Du hast es mir erlaubt, im Wohnzimmer vor dem Fernseher zu essen. Du hast den leckersten Napoleon gemacht.
Du warst immer eine Dame — mit Würde, mit einem besonderen Licht. Dein Mitgefühl ist ein Teil von mir geworden.
Mein Großvater war wahrscheinlich der freundlichste Mensch, den ich je kannte.
Er liebte Menschen, Kinder, das Leben.
Er liebte Bücher so sehr, dass er manchmal die ganze Nacht darin vertieft war und am nächsten Morgen in Hausschuhen zur Arbeit ging — einfach, weil er nicht genug geschlafen hatte und vergessen hatte, sich umzuziehen.
Er war nicht mein Großvater im Blut, aber er wurde mir näher als jeder andere ❤️
Mein Großvater starb, als ich neun Jahre alt war. Auch im Januar.
Zwischen euch lagen 25 Jahre.
Jetzt seid ihr wieder zusammen.
Я досі чую твій голос і сміх у своїй голові.
Памʼятаю твій погляд..
Дякую, що ти була і залишаєшся моєю бабусею.
Дякую за моє дитинство.
Ти була домом, теплом і спокоєм.
Ти вміла співчувати, любила музику, танці й мистецтво. Ти дозволяла мені їсти в залі перед телевізором. Ти робила найсмачніший Наполеон.
Ти завжди була леді — з гідністю, з особливим світлом. Твоя емпатія стала частиною мене.
Мій дідусь був, мабуть, найдобріша людина, яку я знала.
Він любив людей, дітей, життя.
Він любив читати книги так сильно, що міг зачитатися до ночі й піти на роботу в тапках — просто тому, що не виспався і забув перевзутися.
Він був не моїм дідусем по крові, але став ріднішим, ніж будь-хто інший ❤️
Мій дідусь пішов з життя, коли мені було 9. Також в січні.
Між вами 25 років.
Тепер ви знову разом.
У цій каруселі не просто фото.
Тут моя сімʼя, мій дім, мій світ, якого вже майже не існує:
я — за тисячі кілометрів від батьків,
мій дядя на війні,
мій дім в окупації рф,
а бабусі більше немає.
Дякую тобі за все.
Я люблю вас. Назавжди 🤍🕊️
———
Ich höre immer noch deine Stimme und dein Lachen in meinem Kopf.
Ich erinnere mich an deinen Blick.
Danke, dass du meine Großmutter warst und immer noch bist.
Danke für meine Kindheit.
Du warst Zuhause, Wärme und Ruhe.
Du konntest Mitgefühl zeigen, liebtest Musik, Tanz und Kunst. Du hast es mir erlaubt, im Wohnzimmer vor dem Fernseher zu essen. Du hast den leckersten Napoleon gemacht.
Du warst immer eine Dame — mit Würde, mit einem besonderen Licht. Dein Mitgefühl ist ein Teil von mir geworden.
Mein Großvater war wahrscheinlich der freundlichste Mensch, den ich je kannte.
Er liebte Menschen, Kinder, das Leben.
Er liebte Bücher so sehr, dass er manchmal die ganze Nacht darin vertieft war und am nächsten Morgen in Hausschuhen zur Arbeit ging — einfach, weil er nicht genug geschlafen hatte und vergessen hatte, sich umzuziehen.
Er war nicht mein Großvater im Blut, aber er wurde mir näher als jeder andere ❤️
Mein Großvater starb, als ich neun Jahre alt war. Auch im Januar.
Zwischen euch lagen 25 Jahre.
Jetzt seid ihr wieder zusammen.
Я досі чую твій голос і сміх у своїй голові.
Памʼятаю твій погляд..
Дякую, що ти була і залишаєшся моєю бабусею.
Дякую за моє дитинство.
Ти була домом, теплом і спокоєм.
Ти вміла співчувати, любила музику, танці й мистецтво. Ти дозволяла мені їсти в залі перед телевізором. Ти робила найсмачніший Наполеон.
Ти завжди була леді — з гідністю, з особливим світлом. Твоя емпатія стала частиною мене.
Мій дідусь був, мабуть, найдобріша людина, яку я знала.
Він любив людей, дітей, життя.
Він любив читати книги так сильно, що міг зачитатися до ночі й піти на роботу в тапках — просто тому, що не виспався і забув перевзутися.
Він був не моїм дідусем по крові, але став ріднішим, ніж будь-хто інший ❤️
Мій дідусь пішов з життя, коли мені було 9. Також в січні.
Між вами 25 років.
Тепер ви знову разом.
У цій каруселі не просто фото.
Тут моя сімʼя, мій дім, мій світ, якого вже майже не існує:
я — за тисячі кілометрів від батьків,
мій дядя на війні,
мій дім в окупації рф,
а бабусі більше немає.
Дякую тобі за все.
Я люблю вас. Назавжди 🤍🕊️
———
Ich höre immer noch deine Stimme und dein Lachen in meinem Kopf.
Ich erinnere mich an deinen Blick.
Danke, dass du meine Großmutter warst und immer noch bist.
Danke für meine Kindheit.
Du warst Zuhause, Wärme und Ruhe.
Du konntest Mitgefühl zeigen, liebtest Musik, Tanz und Kunst. Du hast es mir erlaubt, im Wohnzimmer vor dem Fernseher zu essen. Du hast den leckersten Napoleon gemacht.
Du warst immer eine Dame — mit Würde, mit einem besonderen Licht. Dein Mitgefühl ist ein Teil von mir geworden.
Mein Großvater war wahrscheinlich der freundlichste Mensch, den ich je kannte.
Er liebte Menschen, Kinder, das Leben.
Er liebte Bücher so sehr, dass er manchmal die ganze Nacht darin vertieft war und am nächsten Morgen in Hausschuhen zur Arbeit ging — einfach, weil er nicht genug geschlafen hatte und vergessen hatte, sich umzuziehen.
Er war nicht mein Großvater im Blut, aber er wurde mir näher als jeder andere ❤️
Mein Großvater starb, als ich neun Jahre alt war. Auch im Januar.
Zwischen euch lagen 25 Jahre.
Jetzt seid ihr wieder zusammen.
Я досі чую твій голос і сміх у своїй голові.
Памʼятаю твій погляд..
Дякую, що ти була і залишаєшся моєю бабусею.
Дякую за моє дитинство.
Ти була домом, теплом і спокоєм.
Ти вміла співчувати, любила музику, танці й мистецтво. Ти дозволяла мені їсти в залі перед телевізором. Ти робила найсмачніший Наполеон.
Ти завжди була леді — з гідністю, з особливим світлом. Твоя емпатія стала частиною мене.
Мій дідусь був, мабуть, найдобріша людина, яку я знала.
Він любив людей, дітей, життя.
Він любив читати книги так сильно, що міг зачитатися до ночі й піти на роботу в тапках — просто тому, що не виспався і забув перевзутися.
Він був не моїм дідусем по крові, але став ріднішим, ніж будь-хто інший ❤️
Мій дідусь пішов з життя, коли мені було 9. Також в січні.
Між вами 25 років.
Тепер ви знову разом.
У цій каруселі не просто фото.
Тут моя сімʼя, мій дім, мій світ, якого вже майже не існує:
я — за тисячі кілометрів від батьків,
мій дядя на війні,
мій дім в окупації рф,
а бабусі більше немає.
Дякую тобі за все.
Я люблю вас. Назавжди 🤍🕊️
———
Ich höre immer noch deine Stimme und dein Lachen in meinem Kopf.
Ich erinnere mich an deinen Blick.
Danke, dass du meine Großmutter warst und immer noch bist.
Danke für meine Kindheit.
Du warst Zuhause, Wärme und Ruhe.
Du konntest Mitgefühl zeigen, liebtest Musik, Tanz und Kunst. Du hast es mir erlaubt, im Wohnzimmer vor dem Fernseher zu essen. Du hast den leckersten Napoleon gemacht.
Du warst immer eine Dame — mit Würde, mit einem besonderen Licht. Dein Mitgefühl ist ein Teil von mir geworden.
Mein Großvater war wahrscheinlich der freundlichste Mensch, den ich je kannte.
Er liebte Menschen, Kinder, das Leben.
Er liebte Bücher so sehr, dass er manchmal die ganze Nacht darin vertieft war und am nächsten Morgen in Hausschuhen zur Arbeit ging — einfach, weil er nicht genug geschlafen hatte und vergessen hatte, sich umzuziehen.
Er war nicht mein Großvater im Blut, aber er wurde mir näher als jeder andere ❤️
Mein Großvater starb, als ich neun Jahre alt war. Auch im Januar.
Zwischen euch lagen 25 Jahre.
Jetzt seid ihr wieder zusammen.
Я досі чую твій голос і сміх у своїй голові.
Памʼятаю твій погляд..
Дякую, що ти була і залишаєшся моєю бабусею.
Дякую за моє дитинство.
Ти була домом, теплом і спокоєм.
Ти вміла співчувати, любила музику, танці й мистецтво. Ти дозволяла мені їсти в залі перед телевізором. Ти робила найсмачніший Наполеон.
Ти завжди була леді — з гідністю, з особливим світлом. Твоя емпатія стала частиною мене.
Мій дідусь був, мабуть, найдобріша людина, яку я знала.
Він любив людей, дітей, життя.
Він любив читати книги так сильно, що міг зачитатися до ночі й піти на роботу в тапках — просто тому, що не виспався і забув перевзутися.
Він був не моїм дідусем по крові, але став ріднішим, ніж будь-хто інший ❤️
Мій дідусь пішов з життя, коли мені було 9. Також в січні.
Між вами 25 років.
Тепер ви знову разом.
У цій каруселі не просто фото.
Тут моя сімʼя, мій дім, мій світ, якого вже майже не існує:
я — за тисячі кілометрів від батьків,
мій дядя на війні,
мій дім в окупації рф,
а бабусі більше немає.
Дякую тобі за все.
Я люблю вас. Назавжди 🤍🕊️
———
Ich höre immer noch deine Stimme und dein Lachen in meinem Kopf.
Ich erinnere mich an deinen Blick.
Danke, dass du meine Großmutter warst und immer noch bist.
Danke für meine Kindheit.
Du warst Zuhause, Wärme und Ruhe.
Du konntest Mitgefühl zeigen, liebtest Musik, Tanz und Kunst. Du hast es mir erlaubt, im Wohnzimmer vor dem Fernseher zu essen. Du hast den leckersten Napoleon gemacht.
Du warst immer eine Dame — mit Würde, mit einem besonderen Licht. Dein Mitgefühl ist ein Teil von mir geworden.
Mein Großvater war wahrscheinlich der freundlichste Mensch, den ich je kannte.
Er liebte Menschen, Kinder, das Leben.
Er liebte Bücher so sehr, dass er manchmal die ganze Nacht darin vertieft war und am nächsten Morgen in Hausschuhen zur Arbeit ging — einfach, weil er nicht genug geschlafen hatte und vergessen hatte, sich umzuziehen.
Er war nicht mein Großvater im Blut, aber er wurde mir näher als jeder andere ❤️
Mein Großvater starb, als ich neun Jahre alt war. Auch im Januar.
Zwischen euch lagen 25 Jahre.
Jetzt seid ihr wieder zusammen.
Я досі чую твій голос і сміх у своїй голові.
Памʼятаю твій погляд..
Дякую, що ти була і залишаєшся моєю бабусею.
Дякую за моє дитинство.
Ти була домом, теплом і спокоєм.
Ти вміла співчувати, любила музику, танці й мистецтво. Ти дозволяла мені їсти в залі перед телевізором. Ти робила найсмачніший Наполеон.
Ти завжди була леді — з гідністю, з особливим світлом. Твоя емпатія стала частиною мене.
Мій дідусь був, мабуть, найдобріша людина, яку я знала.
Він любив людей, дітей, життя.
Він любив читати книги так сильно, що міг зачитатися до ночі й піти на роботу в тапках — просто тому, що не виспався і забув перевзутися.
Він був не моїм дідусем по крові, але став ріднішим, ніж будь-хто інший ❤️
Мій дідусь пішов з життя, коли мені було 9. Також в січні.
Між вами 25 років.
Тепер ви знову разом.
У цій каруселі не просто фото.
Тут моя сімʼя, мій дім, мій світ, якого вже майже не існує:
я — за тисячі кілометрів від батьків,
мій дядя на війні,
мій дім в окупації рф,
а бабусі більше немає.
Дякую тобі за все.
Я люблю вас. Назавжди 🤍🕊️
———
Ich höre immer noch deine Stimme und dein Lachen in meinem Kopf.
Ich erinnere mich an deinen Blick.
Danke, dass du meine Großmutter warst und immer noch bist.
Danke für meine Kindheit.
Du warst Zuhause, Wärme und Ruhe.
Du konntest Mitgefühl zeigen, liebtest Musik, Tanz und Kunst. Du hast es mir erlaubt, im Wohnzimmer vor dem Fernseher zu essen. Du hast den leckersten Napoleon gemacht.
Du warst immer eine Dame — mit Würde, mit einem besonderen Licht. Dein Mitgefühl ist ein Teil von mir geworden.
Mein Großvater war wahrscheinlich der freundlichste Mensch, den ich je kannte.
Er liebte Menschen, Kinder, das Leben.
Er liebte Bücher so sehr, dass er manchmal die ganze Nacht darin vertieft war und am nächsten Morgen in Hausschuhen zur Arbeit ging — einfach, weil er nicht genug geschlafen hatte und vergessen hatte, sich umzuziehen.
Er war nicht mein Großvater im Blut, aber er wurde mir näher als jeder andere ❤️
Mein Großvater starb, als ich neun Jahre alt war. Auch im Januar.
Zwischen euch lagen 25 Jahre.
Jetzt seid ihr wieder zusammen.
Я досі чую твій голос і сміх у своїй голові.
Памʼятаю твій погляд..
Дякую, що ти була і залишаєшся моєю бабусею.
Дякую за моє дитинство.
Ти була домом, теплом і спокоєм.
Ти вміла співчувати, любила музику, танці й мистецтво. Ти дозволяла мені їсти в залі перед телевізором. Ти робила найсмачніший Наполеон.
Ти завжди була леді — з гідністю, з особливим світлом. Твоя емпатія стала частиною мене.
Мій дідусь був, мабуть, найдобріша людина, яку я знала.
Він любив людей, дітей, життя.
Він любив читати книги так сильно, що міг зачитатися до ночі й піти на роботу в тапках — просто тому, що не виспався і забув перевзутися.
Він був не моїм дідусем по крові, але став ріднішим, ніж будь-хто інший ❤️
Мій дідусь пішов з життя, коли мені було 9. Також в січні.
Між вами 25 років.
Тепер ви знову разом.
У цій каруселі не просто фото.
Тут моя сімʼя, мій дім, мій світ, якого вже майже не існує:
я — за тисячі кілометрів від батьків,
мій дядя на війні,
мій дім в окупації рф,
а бабусі більше немає.
Дякую тобі за все.
Я люблю вас. Назавжди 🤍🕊️
———
Ich höre immer noch deine Stimme und dein Lachen in meinem Kopf.
Ich erinnere mich an deinen Blick.
Danke, dass du meine Großmutter warst und immer noch bist.
Danke für meine Kindheit.
Du warst Zuhause, Wärme und Ruhe.
Du konntest Mitgefühl zeigen, liebtest Musik, Tanz und Kunst. Du hast es mir erlaubt, im Wohnzimmer vor dem Fernseher zu essen. Du hast den leckersten Napoleon gemacht.
Du warst immer eine Dame — mit Würde, mit einem besonderen Licht. Dein Mitgefühl ist ein Teil von mir geworden.
Mein Großvater war wahrscheinlich der freundlichste Mensch, den ich je kannte.
Er liebte Menschen, Kinder, das Leben.
Er liebte Bücher so sehr, dass er manchmal die ganze Nacht darin vertieft war und am nächsten Morgen in Hausschuhen zur Arbeit ging — einfach, weil er nicht genug geschlafen hatte und vergessen hatte, sich umzuziehen.
Er war nicht mein Großvater im Blut, aber er wurde mir näher als jeder andere ❤️
Mein Großvater starb, als ich neun Jahre alt war. Auch im Januar.
Zwischen euch lagen 25 Jahre.
Jetzt seid ihr wieder zusammen.
Я досі чую твій голос і сміх у своїй голові.
Памʼятаю твій погляд..
Дякую, що ти була і залишаєшся моєю бабусею.
Дякую за моє дитинство.
Ти була домом, теплом і спокоєм.
Ти вміла співчувати, любила музику, танці й мистецтво. Ти дозволяла мені їсти в залі перед телевізором. Ти робила найсмачніший Наполеон.
Ти завжди була леді — з гідністю, з особливим світлом. Твоя емпатія стала частиною мене.
Мій дідусь був, мабуть, найдобріша людина, яку я знала.
Він любив людей, дітей, життя.
Він любив читати книги так сильно, що міг зачитатися до ночі й піти на роботу в тапках — просто тому, що не виспався і забув перевзутися.
Він був не моїм дідусем по крові, але став ріднішим, ніж будь-хто інший ❤️
Мій дідусь пішов з життя, коли мені було 9. Також в січні.
Між вами 25 років.
Тепер ви знову разом.
У цій каруселі не просто фото.
Тут моя сімʼя, мій дім, мій світ, якого вже майже не існує:
я — за тисячі кілометрів від батьків,
мій дядя на війні,
мій дім в окупації рф,
а бабусі більше немає.
Дякую тобі за все.
Я люблю вас. Назавжди 🤍🕊️
———
Ich höre immer noch deine Stimme und dein Lachen in meinem Kopf.
Ich erinnere mich an deinen Blick.
Danke, dass du meine Großmutter warst und immer noch bist.
Danke für meine Kindheit.
Du warst Zuhause, Wärme und Ruhe.
Du konntest Mitgefühl zeigen, liebtest Musik, Tanz und Kunst. Du hast es mir erlaubt, im Wohnzimmer vor dem Fernseher zu essen. Du hast den leckersten Napoleon gemacht.
Du warst immer eine Dame — mit Würde, mit einem besonderen Licht. Dein Mitgefühl ist ein Teil von mir geworden.
Mein Großvater war wahrscheinlich der freundlichste Mensch, den ich je kannte.
Er liebte Menschen, Kinder, das Leben.
Er liebte Bücher so sehr, dass er manchmal die ganze Nacht darin vertieft war und am nächsten Morgen in Hausschuhen zur Arbeit ging — einfach, weil er nicht genug geschlafen hatte und vergessen hatte, sich umzuziehen.
Er war nicht mein Großvater im Blut, aber er wurde mir näher als jeder andere ❤️
Mein Großvater starb, als ich neun Jahre alt war. Auch im Januar.
Zwischen euch lagen 25 Jahre.
Jetzt seid ihr wieder zusammen.
Я досі чую твій голос і сміх у своїй голові.
Памʼятаю твій погляд..
Дякую, що ти була і залишаєшся моєю бабусею.
Дякую за моє дитинство.
Ти була домом, теплом і спокоєм.
Ти вміла співчувати, любила музику, танці й мистецтво. Ти дозволяла мені їсти в залі перед телевізором. Ти робила найсмачніший Наполеон.
Ти завжди була леді — з гідністю, з особливим світлом. Твоя емпатія стала частиною мене.
Мій дідусь був, мабуть, найдобріша людина, яку я знала.
Він любив людей, дітей, життя.
Він любив читати книги так сильно, що міг зачитатися до ночі й піти на роботу в тапках — просто тому, що не виспався і забув перевзутися.
Він був не моїм дідусем по крові, але став ріднішим, ніж будь-хто інший ❤️
Мій дідусь пішов з життя, коли мені було 9. Також в січні.
Між вами 25 років.
Тепер ви знову разом.
У цій каруселі не просто фото.
Тут моя сімʼя, мій дім, мій світ, якого вже майже не існує:
я — за тисячі кілометрів від батьків,
мій дядя на війні,
мій дім в окупації рф,
а бабусі більше немає.
Дякую тобі за все.
Я люблю вас. Назавжди 🤍🕊️
———
Ich höre immer noch deine Stimme und dein Lachen in meinem Kopf.
Ich erinnere mich an deinen Blick.
Danke, dass du meine Großmutter warst und immer noch bist.
Danke für meine Kindheit.
Du warst Zuhause, Wärme und Ruhe.
Du konntest Mitgefühl zeigen, liebtest Musik, Tanz und Kunst. Du hast es mir erlaubt, im Wohnzimmer vor dem Fernseher zu essen. Du hast den leckersten Napoleon gemacht.
Du warst immer eine Dame — mit Würde, mit einem besonderen Licht. Dein Mitgefühl ist ein Teil von mir geworden.
Mein Großvater war wahrscheinlich der freundlichste Mensch, den ich je kannte.
Er liebte Menschen, Kinder, das Leben.
Er liebte Bücher so sehr, dass er manchmal die ganze Nacht darin vertieft war und am nächsten Morgen in Hausschuhen zur Arbeit ging — einfach, weil er nicht genug geschlafen hatte und vergessen hatte, sich umzuziehen.
Er war nicht mein Großvater im Blut, aber er wurde mir näher als jeder andere ❤️
Mein Großvater starb, als ich neun Jahre alt war. Auch im Januar.
Zwischen euch lagen 25 Jahre.
Jetzt seid ihr wieder zusammen.
Я досі чую твій голос і сміх у своїй голові.
Памʼятаю твій погляд..
Дякую, що ти була і залишаєшся моєю бабусею.
Дякую за моє дитинство.
Ти була домом, теплом і спокоєм.
Ти вміла співчувати, любила музику, танці й мистецтво. Ти дозволяла мені їсти в залі перед телевізором. Ти робила найсмачніший Наполеон.
Ти завжди була леді — з гідністю, з особливим світлом. Твоя емпатія стала частиною мене.
Мій дідусь був, мабуть, найдобріша людина, яку я знала.
Він любив людей, дітей, життя.
Він любив читати книги так сильно, що міг зачитатися до ночі й піти на роботу в тапках — просто тому, що не виспався і забув перевзутися.
Він був не моїм дідусем по крові, але став ріднішим, ніж будь-хто інший ❤️
Мій дідусь пішов з життя, коли мені було 9. Також в січні.
Між вами 25 років.
Тепер ви знову разом.
У цій каруселі не просто фото.
Тут моя сімʼя, мій дім, мій світ, якого вже майже не існує:
я — за тисячі кілометрів від батьків,
мій дядя на війні,
мій дім в окупації рф,
а бабусі більше немає.
Дякую тобі за все.
Я люблю вас. Назавжди 🤍🕊️
———
Ich höre immer noch deine Stimme und dein Lachen in meinem Kopf.
Ich erinnere mich an deinen Blick.
Danke, dass du meine Großmutter warst und immer noch bist.
Danke für meine Kindheit.
Du warst Zuhause, Wärme und Ruhe.
Du konntest Mitgefühl zeigen, liebtest Musik, Tanz und Kunst. Du hast es mir erlaubt, im Wohnzimmer vor dem Fernseher zu essen. Du hast den leckersten Napoleon gemacht.
Du warst immer eine Dame — mit Würde, mit einem besonderen Licht. Dein Mitgefühl ist ein Teil von mir geworden.
Mein Großvater war wahrscheinlich der freundlichste Mensch, den ich je kannte.
Er liebte Menschen, Kinder, das Leben.
Er liebte Bücher so sehr, dass er manchmal die ganze Nacht darin vertieft war und am nächsten Morgen in Hausschuhen zur Arbeit ging — einfach, weil er nicht genug geschlafen hatte und vergessen hatte, sich umzuziehen.
Er war nicht mein Großvater im Blut, aber er wurde mir näher als jeder andere ❤️
Mein Großvater starb, als ich neun Jahre alt war. Auch im Januar.
Zwischen euch lagen 25 Jahre.
Jetzt seid ihr wieder zusammen.
Я досі чую твій голос і сміх у своїй голові.
Памʼятаю твій погляд..
Дякую, що ти була і залишаєшся моєю бабусею.
Дякую за моє дитинство.
Ти була домом, теплом і спокоєм.
Ти вміла співчувати, любила музику, танці й мистецтво. Ти дозволяла мені їсти в залі перед телевізором. Ти робила найсмачніший Наполеон.
Ти завжди була леді — з гідністю, з особливим світлом. Твоя емпатія стала частиною мене.
Мій дідусь був, мабуть, найдобріша людина, яку я знала.
Він любив людей, дітей, життя.
Він любив читати книги так сильно, що міг зачитатися до ночі й піти на роботу в тапках — просто тому, що не виспався і забув перевзутися.
Він був не моїм дідусем по крові, але став ріднішим, ніж будь-хто інший ❤️
Мій дідусь пішов з життя, коли мені було 9. Також в січні.
Між вами 25 років.
Тепер ви знову разом.
У цій каруселі не просто фото.
Тут моя сімʼя, мій дім, мій світ, якого вже майже не існує:
я — за тисячі кілометрів від батьків,
мій дядя на війні,
мій дім в окупації рф,
а бабусі більше немає.
Дякую тобі за все.
Я люблю вас. Назавжди 🤍🕊️
———
Ich höre immer noch deine Stimme und dein Lachen in meinem Kopf.
Ich erinnere mich an deinen Blick.
Danke, dass du meine Großmutter warst und immer noch bist.
Danke für meine Kindheit.
Du warst Zuhause, Wärme und Ruhe.
Du konntest Mitgefühl zeigen, liebtest Musik, Tanz und Kunst. Du hast es mir erlaubt, im Wohnzimmer vor dem Fernseher zu essen. Du hast den leckersten Napoleon gemacht.
Du warst immer eine Dame — mit Würde, mit einem besonderen Licht. Dein Mitgefühl ist ein Teil von mir geworden.
Mein Großvater war wahrscheinlich der freundlichste Mensch, den ich je kannte.
Er liebte Menschen, Kinder, das Leben.
Er liebte Bücher so sehr, dass er manchmal die ganze Nacht darin vertieft war und am nächsten Morgen in Hausschuhen zur Arbeit ging — einfach, weil er nicht genug geschlafen hatte und vergessen hatte, sich umzuziehen.
Er war nicht mein Großvater im Blut, aber er wurde mir näher als jeder andere ❤️
Mein Großvater starb, als ich neun Jahre alt war. Auch im Januar.
Zwischen euch lagen 25 Jahre.
Jetzt seid ihr wieder zusammen.
Я досі чую твій голос і сміх у своїй голові.
Памʼятаю твій погляд..
Дякую, що ти була і залишаєшся моєю бабусею.
Дякую за моє дитинство.
Ти була домом, теплом і спокоєм.
Ти вміла співчувати, любила музику, танці й мистецтво. Ти дозволяла мені їсти в залі перед телевізором. Ти робила найсмачніший Наполеон.
Ти завжди була леді — з гідністю, з особливим світлом. Твоя емпатія стала частиною мене.
Мій дідусь був, мабуть, найдобріша людина, яку я знала.
Він любив людей, дітей, життя.
Він любив читати книги так сильно, що міг зачитатися до ночі й піти на роботу в тапках — просто тому, що не виспався і забув перевзутися.
Він був не моїм дідусем по крові, але став ріднішим, ніж будь-хто інший ❤️
Мій дідусь пішов з життя, коли мені було 9. Також в січні.
Між вами 25 років.
Тепер ви знову разом.
У цій каруселі не просто фото.
Тут моя сімʼя, мій дім, мій світ, якого вже майже не існує:
я — за тисячі кілометрів від батьків,
мій дядя на війні,
мій дім в окупації рф,
а бабусі більше немає.
Дякую тобі за все.
Я люблю вас. Назавжди 🤍🕊️
———
Ich höre immer noch deine Stimme und dein Lachen in meinem Kopf.
Ich erinnere mich an deinen Blick.
Danke, dass du meine Großmutter warst und immer noch bist.
Danke für meine Kindheit.
Du warst Zuhause, Wärme und Ruhe.
Du konntest Mitgefühl zeigen, liebtest Musik, Tanz und Kunst. Du hast es mir erlaubt, im Wohnzimmer vor dem Fernseher zu essen. Du hast den leckersten Napoleon gemacht.
Du warst immer eine Dame — mit Würde, mit einem besonderen Licht. Dein Mitgefühl ist ein Teil von mir geworden.
Mein Großvater war wahrscheinlich der freundlichste Mensch, den ich je kannte.
Er liebte Menschen, Kinder, das Leben.
Er liebte Bücher so sehr, dass er manchmal die ganze Nacht darin vertieft war und am nächsten Morgen in Hausschuhen zur Arbeit ging — einfach, weil er nicht genug geschlafen hatte und vergessen hatte, sich umzuziehen.
Er war nicht mein Großvater im Blut, aber er wurde mir näher als jeder andere ❤️
Mein Großvater starb, als ich neun Jahre alt war. Auch im Januar.
Zwischen euch lagen 25 Jahre.
Jetzt seid ihr wieder zusammen.
Я досі чую твій голос і сміх у своїй голові.
Памʼятаю твій погляд..
Дякую, що ти була і залишаєшся моєю бабусею.
Дякую за моє дитинство.
Ти була домом, теплом і спокоєм.
Ти вміла співчувати, любила музику, танці й мистецтво. Ти дозволяла мені їсти в залі перед телевізором. Ти робила найсмачніший Наполеон.
Ти завжди була леді — з гідністю, з особливим світлом. Твоя емпатія стала частиною мене.
Мій дідусь був, мабуть, найдобріша людина, яку я знала.
Він любив людей, дітей, життя.
Він любив читати книги так сильно, що міг зачитатися до ночі й піти на роботу в тапках — просто тому, що не виспався і забув перевзутися.
Він був не моїм дідусем по крові, але став ріднішим, ніж будь-хто інший ❤️
Мій дідусь пішов з життя, коли мені було 9. Також в січні.
Між вами 25 років.
Тепер ви знову разом.
У цій каруселі не просто фото.
Тут моя сімʼя, мій дім, мій світ, якого вже майже не існує:
я — за тисячі кілометрів від батьків,
мій дядя на війні,
мій дім в окупації рф,
а бабусі більше немає.
Дякую тобі за все.
Я люблю вас. Назавжди 🤍🕊️
———
Ich höre immer noch deine Stimme und dein Lachen in meinem Kopf.
Ich erinnere mich an deinen Blick.
Danke, dass du meine Großmutter warst und immer noch bist.
Danke für meine Kindheit.
Du warst Zuhause, Wärme und Ruhe.
Du konntest Mitgefühl zeigen, liebtest Musik, Tanz und Kunst. Du hast es mir erlaubt, im Wohnzimmer vor dem Fernseher zu essen. Du hast den leckersten Napoleon gemacht.
Du warst immer eine Dame — mit Würde, mit einem besonderen Licht. Dein Mitgefühl ist ein Teil von mir geworden.
Mein Großvater war wahrscheinlich der freundlichste Mensch, den ich je kannte.
Er liebte Menschen, Kinder, das Leben.
Er liebte Bücher so sehr, dass er manchmal die ganze Nacht darin vertieft war und am nächsten Morgen in Hausschuhen zur Arbeit ging — einfach, weil er nicht genug geschlafen hatte und vergessen hatte, sich umzuziehen.
Er war nicht mein Großvater im Blut, aber er wurde mir näher als jeder andere ❤️
Mein Großvater starb, als ich neun Jahre alt war. Auch im Januar.
Zwischen euch lagen 25 Jahre.
Jetzt seid ihr wieder zusammen.
Я досі чую твій голос і сміх у своїй голові.
Памʼятаю твій погляд..
Дякую, що ти була і залишаєшся моєю бабусею.
Дякую за моє дитинство.
Ти була домом, теплом і спокоєм.
Ти вміла співчувати, любила музику, танці й мистецтво. Ти дозволяла мені їсти в залі перед телевізором. Ти робила найсмачніший Наполеон.
Ти завжди була леді — з гідністю, з особливим світлом. Твоя емпатія стала частиною мене.
Мій дідусь був, мабуть, найдобріша людина, яку я знала.
Він любив людей, дітей, життя.
Він любив читати книги так сильно, що міг зачитатися до ночі й піти на роботу в тапках — просто тому, що не виспався і забув перевзутися.
Він був не моїм дідусем по крові, але став ріднішим, ніж будь-хто інший ❤️
Мій дідусь пішов з життя, коли мені було 9. Також в січні.
Між вами 25 років.
Тепер ви знову разом.
У цій каруселі не просто фото.
Тут моя сімʼя, мій дім, мій світ, якого вже майже не існує:
я — за тисячі кілометрів від батьків,
мій дядя на війні,
мій дім в окупації рф,
а бабусі більше немає.
Дякую тобі за все.
Я люблю вас. Назавжди 🤍🕊️
———
Ich höre immer noch deine Stimme und dein Lachen in meinem Kopf.
Ich erinnere mich an deinen Blick.
Danke, dass du meine Großmutter warst und immer noch bist.
Danke für meine Kindheit.
Du warst Zuhause, Wärme und Ruhe.
Du konntest Mitgefühl zeigen, liebtest Musik, Tanz und Kunst. Du hast es mir erlaubt, im Wohnzimmer vor dem Fernseher zu essen. Du hast den leckersten Napoleon gemacht.
Du warst immer eine Dame — mit Würde, mit einem besonderen Licht. Dein Mitgefühl ist ein Teil von mir geworden.
Mein Großvater war wahrscheinlich der freundlichste Mensch, den ich je kannte.
Er liebte Menschen, Kinder, das Leben.
Er liebte Bücher so sehr, dass er manchmal die ganze Nacht darin vertieft war und am nächsten Morgen in Hausschuhen zur Arbeit ging — einfach, weil er nicht genug geschlafen hatte und vergessen hatte, sich umzuziehen.
Er war nicht mein Großvater im Blut, aber er wurde mir näher als jeder andere ❤️
Mein Großvater starb, als ich neun Jahre alt war. Auch im Januar.
Zwischen euch lagen 25 Jahre.
Jetzt seid ihr wieder zusammen.
Я досі чую твій голос і сміх у своїй голові.
Памʼятаю твій погляд..
Дякую, що ти була і залишаєшся моєю бабусею.
Дякую за моє дитинство.
Ти була домом, теплом і спокоєм.
Ти вміла співчувати, любила музику, танці й мистецтво. Ти дозволяла мені їсти в залі перед телевізором. Ти робила найсмачніший Наполеон.
Ти завжди була леді — з гідністю, з особливим світлом. Твоя емпатія стала частиною мене.
Мій дідусь був, мабуть, найдобріша людина, яку я знала.
Він любив людей, дітей, життя.
Він любив читати книги так сильно, що міг зачитатися до ночі й піти на роботу в тапках — просто тому, що не виспався і забув перевзутися.
Він був не моїм дідусем по крові, але став ріднішим, ніж будь-хто інший ❤️
Мій дідусь пішов з життя, коли мені було 9. Також в січні.
Між вами 25 років.
Тепер ви знову разом.
У цій каруселі не просто фото.
Тут моя сімʼя, мій дім, мій світ, якого вже майже не існує:
я — за тисячі кілометрів від батьків,
мій дядя на війні,
мій дім в окупації рф,
а бабусі більше немає.
Дякую тобі за все.
Я люблю вас. Назавжди 🤍🕊️
———
Ich höre immer noch deine Stimme und dein Lachen in meinem Kopf.
Ich erinnere mich an deinen Blick.
Danke, dass du meine Großmutter warst und immer noch bist.
Danke für meine Kindheit.
Du warst Zuhause, Wärme und Ruhe.
Du konntest Mitgefühl zeigen, liebtest Musik, Tanz und Kunst. Du hast es mir erlaubt, im Wohnzimmer vor dem Fernseher zu essen. Du hast den leckersten Napoleon gemacht.
Du warst immer eine Dame — mit Würde, mit einem besonderen Licht. Dein Mitgefühl ist ein Teil von mir geworden.
Mein Großvater war wahrscheinlich der freundlichste Mensch, den ich je kannte.
Er liebte Menschen, Kinder, das Leben.
Er liebte Bücher so sehr, dass er manchmal die ganze Nacht darin vertieft war und am nächsten Morgen in Hausschuhen zur Arbeit ging — einfach, weil er nicht genug geschlafen hatte und vergessen hatte, sich umzuziehen.
Er war nicht mein Großvater im Blut, aber er wurde mir näher als jeder andere ❤️
Mein Großvater starb, als ich neun Jahre alt war. Auch im Januar.
Zwischen euch lagen 25 Jahre.
Jetzt seid ihr wieder zusammen.
Я досі чую твій голос і сміх у своїй голові.
Памʼятаю твій погляд..
Дякую, що ти була і залишаєшся моєю бабусею.
Дякую за моє дитинство.
Ти була домом, теплом і спокоєм.
Ти вміла співчувати, любила музику, танці й мистецтво. Ти дозволяла мені їсти в залі перед телевізором. Ти робила найсмачніший Наполеон.
Ти завжди була леді — з гідністю, з особливим світлом. Твоя емпатія стала частиною мене.
Мій дідусь був, мабуть, найдобріша людина, яку я знала.
Він любив людей, дітей, життя.
Він любив читати книги так сильно, що міг зачитатися до ночі й піти на роботу в тапках — просто тому, що не виспався і забув перевзутися.
Він був не моїм дідусем по крові, але став ріднішим, ніж будь-хто інший ❤️
Мій дідусь пішов з життя, коли мені було 9. Також в січні.
Між вами 25 років.
Тепер ви знову разом.
У цій каруселі не просто фото.
Тут моя сімʼя, мій дім, мій світ, якого вже майже не існує:
я — за тисячі кілометрів від батьків,
мій дядя на війні,
мій дім в окупації рф,
а бабусі більше немає.
Дякую тобі за все.
Я люблю вас. Назавжди 🤍🕊️
———
Ich höre immer noch deine Stimme und dein Lachen in meinem Kopf.
Ich erinnere mich an deinen Blick.
Danke, dass du meine Großmutter warst und immer noch bist.
Danke für meine Kindheit.
Du warst Zuhause, Wärme und Ruhe.
Du konntest Mitgefühl zeigen, liebtest Musik, Tanz und Kunst. Du hast es mir erlaubt, im Wohnzimmer vor dem Fernseher zu essen. Du hast den leckersten Napoleon gemacht.
Du warst immer eine Dame — mit Würde, mit einem besonderen Licht. Dein Mitgefühl ist ein Teil von mir geworden.
Mein Großvater war wahrscheinlich der freundlichste Mensch, den ich je kannte.
Er liebte Menschen, Kinder, das Leben.
Er liebte Bücher so sehr, dass er manchmal die ganze Nacht darin vertieft war und am nächsten Morgen in Hausschuhen zur Arbeit ging — einfach, weil er nicht genug geschlafen hatte und vergessen hatte, sich umzuziehen.
Er war nicht mein Großvater im Blut, aber er wurde mir näher als jeder andere ❤️
Mein Großvater starb, als ich neun Jahre alt war. Auch im Januar.
Zwischen euch lagen 25 Jahre.
Jetzt seid ihr wieder zusammen.
Я досі чую твій голос і сміх у своїй голові.
Памʼятаю твій погляд..
Дякую, що ти була і залишаєшся моєю бабусею.
Дякую за моє дитинство.
Ти була домом, теплом і спокоєм.
Ти вміла співчувати, любила музику, танці й мистецтво. Ти дозволяла мені їсти в залі перед телевізором. Ти робила найсмачніший Наполеон.
Ти завжди була леді — з гідністю, з особливим світлом. Твоя емпатія стала частиною мене.
Мій дідусь був, мабуть, найдобріша людина, яку я знала.
Він любив людей, дітей, життя.
Він любив читати книги так сильно, що міг зачитатися до ночі й піти на роботу в тапках — просто тому, що не виспався і забув перевзутися.
Він був не моїм дідусем по крові, але став ріднішим, ніж будь-хто інший ❤️
Мій дідусь пішов з життя, коли мені було 9. Також в січні.
Між вами 25 років.
Тепер ви знову разом.
У цій каруселі не просто фото.
Тут моя сімʼя, мій дім, мій світ, якого вже майже не існує:
я — за тисячі кілометрів від батьків,
мій дядя на війні,
мій дім в окупації рф,
а бабусі більше немає.
Дякую тобі за все.
Я люблю вас. Назавжди 🤍🕊️
———
Ich höre immer noch deine Stimme und dein Lachen in meinem Kopf.
Ich erinnere mich an deinen Blick.
Danke, dass du meine Großmutter warst und immer noch bist.
Danke für meine Kindheit.
Du warst Zuhause, Wärme und Ruhe.
Du konntest Mitgefühl zeigen, liebtest Musik, Tanz und Kunst. Du hast es mir erlaubt, im Wohnzimmer vor dem Fernseher zu essen. Du hast den leckersten Napoleon gemacht.
Du warst immer eine Dame — mit Würde, mit einem besonderen Licht. Dein Mitgefühl ist ein Teil von mir geworden.
Mein Großvater war wahrscheinlich der freundlichste Mensch, den ich je kannte.
Er liebte Menschen, Kinder, das Leben.
Er liebte Bücher so sehr, dass er manchmal die ganze Nacht darin vertieft war und am nächsten Morgen in Hausschuhen zur Arbeit ging — einfach, weil er nicht genug geschlafen hatte und vergessen hatte, sich umzuziehen.
Er war nicht mein Großvater im Blut, aber er wurde mir näher als jeder andere ❤️
Mein Großvater starb, als ich neun Jahre alt war. Auch im Januar.
Zwischen euch lagen 25 Jahre.
Jetzt seid ihr wieder zusammen.
Many dances, many lessons, and some physical challenges. Learning to adapt, listen to my body, and still keep moving ✨
Grateful 🤍🙏🏻
@movebypalinapaleeva 🏠❤️
.
.
.
#dancer #dance #foryou #fyp #foryoupage
always team Britney 💅🏼
dc: @julian.jacksonn
@movebypalinapaleeva
.
.
#dancer #dance #foryoupage #fyp #britneyspears
Story Save - Best free tool for saving Stories, Reels, Photos, Videos, Highlights, IGTV to your phone.
Story-save.com is an intuitive online tool that enables users to download and save a variety of content, including stories, photos, videos, and IGTV materials, directly from Instagram. With Story-Save, you can not only easily download diverse content from Instagram but also view it at your convenience, even without internet access. This tool is perfect for those moments when you come across something interesting on Instagram and want to save it for later viewing. Use Story-Save to ensure you don't miss the chance to take your favorite Instagram moments with you!
Our advantages:
No Need to Register
Avoid app downloads and sign-ups, store stories on the web.
Exclusive High-Quality
Stories Say goodbye to poor-quality content, preserve only high-resolution Stories.
Accessible on All
Devices Download Instagram Stories using any browser, iPhone, Android.
Completely Free to Use
Absolutely no fees. Download any Story at no cost.
Frequently Asked Questions
- 1. Go to the Instagram Story Downloader tool.
- 2. Next, type the username of the Instagram profile into the provided field and click on the Download button.
- 3. You'll then see all the Stories that are available for the current 24-hour period. Select the ones you want and hit Download.